Łéngua rusa

Da Wikipedia, l'ençiclopedia libara.
Va a: navigasion, serca
Ruso (русский язык)
Creà da: {{{creatore}}} nel {{{anno}}}
Contesto: {{{contesto}}}
Parlà in: Rusia ed altrove.
Regioni:Rejon: {{{regione}}}
Periodo: {{{periodo}}}
Persone: 180 milioni
Clasifica: non in top 100
Scritura: {{{scrittura}}}
Tipołogia:
Fiłogenexi:

Lengue indoeuropee
 Lengue slave
  Orientałi
   
    
     
      
       
        
         
          
           
            
             
              

Statuto ofiçiałe
Stato: Rusia
Regolà da:
Codexe de clasificassion
ISO 639-1 ru
ISO 639-2 rus
ISO 639-3 {{{iso3}}}
SIL RUS  (EN)
SIL {{{sil2}}}
Estrato en lengoa
Dichiarassion Universałe de i Diriti de l'Omo - Art.1
Все люди рождаются свободными и равными в своём достоинстве и правах. Они наделены разумом и совестью и должны поступать в отношении друг друга в духе братства.
El Pare Nostro
Все люди рождаются свободными и равными в своём достоинстве и правах. Они наделены разумом и совестью и должны поступать в отношении друг друга в духе братства.
Trasliterassion
{{{traslitterazione}}}
Łengoa - Elenco de łe łengoe - Łenguìstega
El łogo de Wikipedia Vixita ła Wikipedia [[:{{{codice2}}}:|in {{{nome2}}}]]!
El łogo de Wikipedia Vixita ła Wikipedia [[:{{{codice3}}}:|in {{{nome3}}}]]!
Idioma ruso.PNG
Distribusion giografega de el ruso
Pilcrow.png Sta paxena podaria contegnere carateri Unicode.

El ruso (nome nativo русский язык, russkij jazyk ['ru.skʲɪj jɪ.'zɨk] ) el xe na lengua slava oriental. El xe ƚa lengua uficial de ƚa Rusia e el xe parlà da 180 miƚioni de àneme cofà ƚengoa mare, 120 miƚioni cofà seconda ƚengoa.

Ƚa xe parlada da ƚa maxor parte de ƚa popoƚasion de ƚa Rusia, e da de ƚe minoranse in scuaxi tuti ƚi paexi che ƚi faseva parte de ƚa Union Sovietega. Ƚa xe ƚengua ofisial in Rusia, Rusia bianca, Cosachia, Kirghisia e Tagikia.

Ƚa xe stada 'na ƚengua de gran inportansa int'el XX secoƚo. Ƚa xe una de ƚe ƚengue ofisiaƚi de ƚa Organisasion de ƚe Nasion Unìe.

Carateristiche de ƚa ƚengua[canbia | canbia el còdexe]

Sta ƚengua ƚe se ga desviƚupà da el slavonico, de el cual ƚa ga mantegnuo ƚa strutura sintatica-infesionale ƚe raixe de el ƚesico, ma el ga integrà molte paroƚe de el ƚesico internasional. El ruso el ga de ƚe carateristeghe tipeghe de ƚe ƚengue slave orientaƚi, cofà ƚa epntesi (o in ruso полногласие, polnoglasie): el inserimento de vocaƚi intra ƚi grupi consonanteghi, che ƚi evita ƚa pronunsia de do consonanti tacae; sto fenomeno el xe scominsià int'el XV secoƚo, anca se el ga subio de ƚe modifeghe sia giografeghe che diacroneghe.

El xe 'na ƚengua non tonal; ƚe vocaƚi miga asentae ƚe xe brevi e ridote.

Alfabeto e pronunsia[canbia | canbia el còdexe]

El vien scrito co ƚe 33 ƚetare de el alfabeto siriƚico.

Majuscuƚa Minuscoƚa Nome Transliterasion Pronunsia
(API)
А а a a [a]
Б б be b [b] ~ [bʲ]
В в ve v [v] ~ [vʲ]
Г г ge g [g] ~ [gʲ]
Д д de d [d] ~ [dʲ]
Е е je e, è, ye [ʲɛ]
Ё ё jo o, yo [ʲo]
Ж ж že ž, j, zh [ʒ]
З з ze z [z] ~ [zʲ]
И и i i [i]
Й й i s kratkoj j, y, ĭ [j]
К к ka k [k] ~ [kʲ]
Л л el l [ɫ] ~ [ʎ]
М м em m [m] ~ [mʲ]
Н н en n [n] ~ [nʲ]
О о o o [o]
П п pe p [p] ~ [pʲ]
Р р er r [r] ~ [rʲ]
С с es s [s] ~ [sʲ]
Т т te t [t] ~ [tʲ]
У у u u [u]
Ф ф ef f [f] ~ [fʲ]
Х х ha h, kh [x] ~ [xʲ]
Ц ц ce c, ts͡ [ʦ]
Ч ч če č, tch [ʧʲ]
Ш ш ša š, ch [ʃ]
Щ щ šča ŝ, šč, chtch [ʃʲʧʲ]
Ъ ъ tvjordyj znak ”, " - [palataƚixasion]
Ы ы jery y [ɨ]
Ь ь mjahkij znak ’, ' + [palataƚixasion]
Э э è oborotnoje è, ė, e [ɛ]
Ю ю ju û, you, iu, iu͡ [ʲu]
Я я ja â, ya, ia, ia͡ [ʲa]

Ƚiteratura[canbia | canbia el còdexe]

Intra ƚi autori che ƚi ga scrito in sta ƚengua se ricorda Puškin, Gogol, Dostoevskij e Tolstoj.

Coƚegamenti esterni[canbia | canbia el còdexe]

Commons

So Commons ghe xè de i file multimediałi so Łéngua rusa